Починаючи з 1999 р., ВЕГО «МАМА-86» постійно займається проблемою стійких органічних забруднювачів (СОЗ), включаючи непридатні пестициди (НП). Наші представники з 1999 р. брали участь у підготовці Стокгольмської конвенції про СОЗ та в роботі Дипломатичної конференції (2001), на якій розпочався процес підписання Стокгольмської конвенції. Ця робота була пов’язана з моніторингом ситуації в Україні, інформуванням та лобіюванням інтересів країни та її мешканців на найвищому рівні. У подальшому ми брали участь у процесі лобіювання ратифікації Україною Стокгольмської конвенції про СОЗ. Були учасниками Конференцій Сторін Стокгольмської конвенції.

У 1999–2000 рр. ВЕГО «МАМА-86» у рамках урядового проекту «Зниження ризиків від накопичених в Україні непридатних для використання пестицидів» підготувала розділ Плану дій щодо участі громадськості з метою забезпечення інформування населення, налагодження співробітництва між громадськістю й урядовими структурами, залучення громадськості до процесу реалізації термінових і довгострокових заходів Плану. Ця робота була одним з перших випадків залучення громадськості до обговорення екологічної державної програми на стадії розробки і лобіювання участі громадськості в процесах її виконання та моніторингу. Під час підготовки цього розділу Плану дій ВЕГО «МАМА-86» здійснила виїзди до місць розташування запасів НП в ряді областей України, отримавши таким чином перше уявлення про їх можливу кількість та умови зберігання. На жаль, План дій не було ухвалено.

Протягом 2003–2006 рр. ВЕГО «МАМА-86» брала безпосередню активну участь у створенні Національного плану впровадження в Україні Стокгольмської конвенції про СОЗ (НПВ), була членом Національного міжвідомчого координаційного комітету (НМКК) для впровадження проекту щодо Стокгольмської Конвенції про СОЗ; працювала в проекті GEF/UNEP «Забезпечення заходів із розробки Національного плану щодо впровадження в Україні Стокгольмської конвенції про СОЗ».

Проект Національного плану впровадження Стокгольмської конвенції про СОЗ був підготовлений 2006 р. Відтоді в країні змінилося три уряди, але НПВ так і не було прийнято. У листопаді 2009 р. НПВ було допрацьовано і відправлено на погодження до профільних міністерств. Документ має бути прийнятий і наданий до секретаріату Конвенції до кінця 2009 р., інакше Україна втратить своєчасні можливості залучення міжнародних ресурсів для вирішення проблеми СОЗ, включаючи непридатні пестициди.

Впродовж 2004–2006 рр. ВЕГО «МАМА-86» брала участь у виконанні міжнародного проекту Міжнародної мережі з ліквідації СОЗ (International POPs Elimination Network — IPEN). У рамках цієї роботи було виконано чотири проекти, які показали, що роль громадськості в процесі ліквідації ризиків від СОЗ та непридатних пестицидів дуже важлива і полягає в сприянні усвідомленню кожною людиною усіх небезпек, пов’язаних з наявністю та надходженням в довкілля небезпечних токсичних та інших хімічних сполук.

Впродовж 2005—2006 рр. ВЕГО «МАМА-86» за участі провідних експертів та НУО підготувала «Дослідження політики і законодавства у сфері управління хімічними речовинами в Україні», яке широко розповсюджувалося та пройшло обговорення під час різноманітних заходів. Було показано, що у галузі екологічної політики та її законодавчого забезпечення Україна намагається дотримуватися світової практики і шукає шляхи для узгодження з правилами, що існують в ЄС. Разом з тим можна було констатувати, що охорона довкілля і раціональне використання природних ресурсів відіграють в державі другорядну роль у порівнянні з пріоритетами сьогоденного економічного розвитку.

У 2006 р. уряди й зацікавлені групи схвалили нову глобальну політику і стратегію, що отримали назву Стратегічний підхід до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХВ). Мета Стратегічного підходу — змінити спосіб поводження і використання хімічних речовин, щоб мінімізувати шкідливий вплив на здоров’я людей і навколишнє середовище. Відтоді діяльність ВЕГО «МАМА-86» за напрямком «Хімічна безпека та відходи» здійснюється у відповідності до завдань СПМРХВ.

Після завершення міжнародного проекту IPEP у 2006 р. міжнародна мережа НУО IPEN зробила регіональну оцінку діяльності НУО в галузі хімічної безпеки. ВЕГО «МАМА-86» взяла участь у цій роботі та представила дані щодо зацікавленості та діяльності українських НУО в даній сфері. Було вибрано пріоритетні проблеми хімічної безпеки з точки зору НУО, можливості та шляхи їх вирішення, які включали і участь НУО в національній політиці щодо питань поводження з хімічними речовинами.

Запропоновано нові ініціативи, що привели до реалізації партнерських проектів, в результаті яких було створено базу даних альтернативних спалюванню технологій поводження з відходами, яку розміщено на спеціальному сайті www.noburntech.info;підготовлено огляд ситуації щодо забруднення важкими металами в Україні; виконано проект з оглядом проблемі хризотилового азбесту в Україні на підтримку Роттердамської конвенції; досліджено ситуацію з якістю та небезпечністю дитячих іграшок в країні, що дає змогу започаткувати глобальну кампанію щодо іграшок без токсичних речовин — гарантії безпеки здоров’я дітей.

У 2006 р. міжнародна мережа IPEN разом з п’ятьма іншими міжнародними організаціями та мережами НУО на своїй Генеральній асамблеї оголосила про початок Глобальної кампанії сприяння СПМРХВ, яку широку підтримують НУО світу. ВЕГО «МАМА-86» приєдналася до цієї Кампанії та узгоджує свою роботу в напрямку хімічної безпеки у відповідності з цілями та завданнями цієї глобальної акції.

У 2000 р. ВЕГО «МАМА-86» приєдналася до новоствореного Всесвітнього альянсу НУО щодо альтернатив спалюванню (Global Anti-Incinerator Alliance/ Global Alliance for Incinerator Alternatives). Ми підтримуємо бажання світової спільноти припинити практику спалювання відходів та вийти на шлях переходу до чистого виробництва й мінімізації утворення відходів. Відтоді «МАМА-86» проводить інформаційні акції, лобіює відповідні владні рішення, ініціює проведення досліджень та співпрацює з профільними організаціями регіону СЄКЦА у цьому напрямку, з 2005 р. бере участь у міжнародній щорічній ініціативі «День боротьби зі спалюванням та утворенням відходів».

Важливе місце у діяльності за напрямком завжди посідало інформування громадськості щодо ризиків, пов’язаних з хімічними речовинами: це безкоштовно розповсюджувані публікації, круглі столи та семінари, акції, виступи в пресі тощо. Найяскравішим прикладом може послужити автобусний тур, що пройшов у 2007 р. в 7 містах України (Харків, Київ, Ніжин, Нова Каховка, Одеса, Татарбунари, Яремче) і був присвячений проблемі хімічних речовин у побуті. У містах була представлена інтерактивна пересувна виставка та розповсюджені тисячі посібників та довідників «Хімічні речовини в побуті». Цей тур дозволив тисячам людей дізнатися про щоденні ризики, пов’язані з використанням звичних речей (миючих засобів, іграшок, побутових речей, будівельних матеріалів тощо), та почути про альтернативи.

Керівник тематичного напрямку — Цигульова Ольга Михайлівна

Асистент керівника тематичного напрямку — Павловський Денис

Щодень більша кількість хімічних речовин негативно впливає на здоров’я людей та навколишнє середовище. Деякі з них, наприклад стійки органічні забруднювачі (СОЗ), не знають кордонів і можуть вільно пересуватися в просторі та створювати смертельну загрозу для довкілля і здоров’я людей.

Найсильніше Україна потерпає від впливу непридатних пестицидів (НП), більшість із яких належить до списку СОЗ. Однак крім СОЗ на території України, яка була та продовжує залишатися країною з високим рівнем розвитку хімічної індустрії та широким вживанням синтетичних хімічних речовин у повсякденному житті, є великі кількості інших токсичних хімічних речовин: складні органічні сполуки, важкі метали, хризотил тощо, які належать до глобальних забруднювачів і вимагають застосування до них міжнародної стратегії та рішучих дій з боку національних урядів.

Окремі ризики в Україні створюють проблеми надмірного накопичення та відсутності сфери поводження з муніципальними відходами. Великої загостреності останнім часом ця проблема набула внаслідок суттєвої зміни складу твердих побутових відходів (ТПВ) та появи в ньому речовин, насичених шкідливими для здоров’я та довкілля компонентами. Особливу загрозу створює спалювання ТПВ, при я кому в довкілля потрапляють діоксини, поліхлоровані біфенили, гексахлорбензол — речовини зі списку СОЗ, а також не менш шкідливі важкі метали, а після спалювання утворюються високотоксичні шлаки, що потребують відповідного поводження.

Ми працюємо заради скорочення кількості ризиків, пов’язаних із небезпечними хімічними речовинами та відходами і досягнення до 2020 року майбутнього без токсикантів.

  • Ціль 1: Сприяння успішній імплементації в Україні трьох хімічних конвенцій (Базельська, Роттердамська, Стокгольмська) та Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХР).
  • Ціль 2: Досягнення поводження з небезпечними відходами (непридатні пестициди, побічні продукти, інше) та токсичними хімікатами у безпечний та ефективний спосіб.
  • Ціль 3: Досягнення поводження з твердими побутовими відходами як в домашніх господарствах, так і в населених пунктах (містах та селах) у належний та сталий спосіб.

Наша діяльність спрямована на:

  • Просування ідей та успішне виконання країною трьох хімічних конвенцій (Базельська, Роттердамська, Стокгольмська) і цілей Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХР);
  • Наближення прийняття Україною Протоколу про реєстри викидів та переносу забруднювачів (РВПЗ);
  • Сприяння гармонізації національного законодавства щодо відходів та хімічних речовин у відповідності з європейськими стандартами;
  • Досягнення імплементації країною Всесвітньої гармонізованої системи класифікації та маркування хімічних речовин (ВГС);
  • Запровадження конкретних заходів, що дозволяють скоротити ризики від небезпечних хімічних речовин, непридатних пестицидів та відходів;
  • Здійснення досліджень, накопичення знань та оприлюднення інформації щодо токсичних хімічних речовин та відходів, зокрема безпечних технологій поводження з ними;
  • Інформування щодо небезпеки токсичних хімікатів, проведення кампаній на підтримку дій щодо хімічної безпеки, підвищення обізнаності громадськості про проблеми відходів та небезпечні хімічні речовини, надання практичних порад;
  • Співпраця з представниками різних гілок влади з метою поліпшення управління в галузі поводження з хімічними речовинами та відходами.

Вхід для користувачів