Виходячи з того, що ухвалена 8 листопада 2017 року Урядом Національна стратегія поводження з відходами (далі Стратегія) закладає логіку, принципи і підходи управління відходами, в тому числі, ТПВ (твердими побутовими відходами), ми вимагаємо припинити бурхливу законотворчість депутатів, яка протирічить Стратегії та підриває основи здійснення екологічної політики в Україні.

Значна кількість положень Проекту закону не відповідає директивам ЄС, які Україна зобов’язалась імплементувати в рамках Угоди про Асоціацію (а саме, Рамковій Директиві 2008/98/ЄС про відходи та 1999/31/ЄС про захоронення відходів). Зокрема, це стосується наступних питань:

у проекті Закону вживаються нетипові визначення («утилізовані побутові відходи», «переробник побутових відходів») і присутня термінологічна плутанина (зокрема, термін «послуги з утилізації побутових відходів» не відповідає Директиві 2008/98/ЄС, а також не відповідає визначенню «утилізація відходів», яке пропонується ввести у цьому ж законі, а також інші невідповідності;

здійснюється штучне застосування положень, які повинні стосуватись відходів в цілому, виключно до побутових відходів: ієрархія поводження з побутовими відходами (ст. 35 проекту закону), припинення статусу побутових відходів (ст. 35), тощо;

– у Проекті закону пропонується подальше застосування чотирьох класів небезпеки відходів як основи для визначення показника загального утворення відходів. Згідно законодавству ЄС, відходи поділяються на 3 категорії: «небезпечні», «ті, що не є небезпечними» та «інертні»;

– здійснюється заміна норми щодо заборони захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів» (ст. 32, п. і чинного Закону України «Про відходи») на вимогу стосовно заборони «неутилізованих» побутових відходів з відтермінуванням такої заборони від 01.01.2018 до 01.01.2025 року. При цьому законодавством ЄС (Директивою 1999/31/ЄС про захоронення відходів ст. п. а) спеціально визначено, що на захоронення можуть спрямовуватись лише попередньо оброблені відходи, і застосовується ця норма не лише до побутових відходів.

Проект Закону передбачає створення оператора-посередника із надання послуг із поводження з відходами, який одночасно крім виконання функцій адміністрування (укладання договорів з виконавцями послуг з вивезення, утилізації, захоронення відходів та споживачами послуг), може сам безпосередньо надавати населенню ці послуги. При цьому порядок визначення виконавців встановлюється місцевими органами влади. Проте, порядок має встановлюватися єдиним на державному рівні, при цьому корупціогенне суміщення організаційних функцій та функції надання послуг є неприпустимим.

Проектом Закону побутові відходи пропонується відносити до альтернативних джерел енергії, а також встановити «зелений» тариф на електроенергію вироблену із таких відходів. Складається враження, що основною метою законопроекту є створення підстав для отримання додаткових коштів через впровадження «зеленого» тарифу.

При цьому, відсутня транспозиція європейських вимог стосовно спалювання, зокрема технічних вимог щодо умов за яких ТПВ та їх складові можуть розглядатися як альтернативне джерело енергії (вимоги щодо їх калорійності, попереднього оброблення, тощо). Формально пропонується окреме визначення побутових відходів лише для цілей Закону України «Про альтернативні джерела енергії», що в подальшому може призвести до юридичних протиріч. Ігнорується необхідність інтеграції формули енергоефективності, яка дозволяє визначити конкретне значення коефіцієнту енергоефективності. Необхідно підкреслити, що найбільш калорійна фракція відходів, на яку, мабуть, розраховують автори — пластик, гума — взагалі недоцільно і небезпечно спалювати, оскільки вони цінні для перероблення (рециклінгу), а також при їх спалюванні утворюються надтоксичні речовини (діоксини, тощо), які з викидами потрапляють у повітря.

Безумовно, постає одразу питання про технології та вартість спалювальних установок, якщо говорити про сучасну систему очищення викидів від спалювання. Ніякий спеціальний тариф, та ще й цинічно названий «зеленим», не гарантуватиме застосування BAT — найкращих доступних технологій та найкращих екологічних практик, які необхідно використовувати при спалюванні відходів згідно зі стандартами ЄС. Також, спалювання займає одне з останніх місць у ієрархії методів поводження з відходами ЄС, а пріоритет надається попередженню утворення відходів, їх повторному використанню, роздільному збиранню та переробленню.

Надалі, ЄС планує більше уваги приділяти такому процесу, як анаеробний розклад відходів, які біологічно розкладаються, коли перероблення матеріалів поєднується з утилізацією енергії, а зброджений органічний осад використовується в якості добрива (після додаткового оброблення). А оскільки «зелений» тариф для використання енергії отриманої з біомаси (яка включає в себе органічну складову відходів) в Україні вже встановлений, то законопроект і в цьому питанні демонструє відсутність логіки у наближенні законодавства України до вимог ЄС. У своєму Повідомленні (Повідомлення Європейської Комісії COM (2017) 34 http://ec.europa.eu/environment/waste/waste-to-energy.pdf) Комісія закликає всі держави-члени прийняти до уваги рекомендації при оцінюванні і перегляді планів управління відходами в рамках законодавства ЄС. «При плануванні майбутніх інвестицій у створенні потенціалу отримання енергії з відходів важливо, щоб держави-члени брали до уваги ризик знецінення активів. При оцінюванні національних планів управління відходами та моніторингу прогресу в досягненні цільових показників щодо утилізації ... щоб планування потужностей з отримання енергії з відходів відповідало і підтримувало ієрархію відходів, і що таке планування бере до уваги потенціал нових виникаючих технологій оброблення та перероблення» (с. 10)

Тобто, економічне стимулювання виробництва електричної енергії з побутових відходів до впровадження всіх необхідних технічних та екологічних вимог є недоцільним для України. До того ж, Євросоюз вже не виділяє грантів на будівництво сміттєспалювальних заводів.

Оскільки Проект Закону № 4835-д не відповідає вимогам ЄС, його, а також інші законопроекти, які не відповідають логіці впровадження Стратегії, необхідно відкликати. Натомість, концентрувати зусилля на розробленні нової редакції рамкового закону «Про відходи», Закону «Про захоронення відходів», та інших проектів Законів, які передбачено розробити Національною стратегією управління відходами до кінця 2018 року.

 

ПРОПОНУЄМО:

Притомним Депутатам Верховної ради України

Забезпечити відкликання проекту закону України № 4835-д як такого, що не відповідає вимогам права ЄС, а також несе суттєві корупційні ризики та загрози для довкілля і здоров’я українців.

Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України

Зняти з розгляду проект закону України № 4835-д на запланованому засіданні Верховної Ради України під час сьомої сесії VIII скликання, оскільки цей законопроект не пройшов обговорення на профільному Комітеті, хоча левова частка змін у проекті закону стосується внесення змін до Закону України «Про відходи».

Урядовому офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Здійснити експертизу відповідності проектів законів № 4835д, 4836, 4837, 4838 та 6602 вимогам Директив ЄС (Директиви 2008/98/ЄС, 1999/31/ЄС та 2006/21/ЄС) транспозицію яких Україна мала забезпечити згідно з планами імплементації затвердженими Мінприроди та Міненерговугілля ще до 01.11.2017 року.

Уряду України

Надалі, розробку законів на впровадження Національної стратегії поводження з відходами та впровадження відповідних Директив ЄС пропонуємо покласти на вповноважений ЦОВВ, який може і повинен фахово і послідовно цим займатися, включно з розвиненим досвідом залучення до обговорення громадськості та усіх заінтересованих сторін. Проекти законів мають виходити від Мінприроди (а також Мінрегіону в частині поводження з ТПВ та окремих їх компонентів). Всі ключові проекти законів, що будуть розроблені на виконання Стратегії повинні підлягати експертизі на предмет їх відповідності Директивам, які має транспонувати Україна.

Мінприроди України

Оприлюднити власну позицію стосовно проектів законів № 4835д, 4836, 4837, 4838 та 6602, а також план підготовки проектів законів на виконання Національної стратегії поводження з відходами. Надати інформацію стосовно стану виконання планів імплементації Директив 2008/98/ЄС, 1999/31/ЄС та 2006/21/ЄС. Відновити роботу робочої групи із поводження з відходами, яка була створена у 2014 році Наказом Мінприроди і не збиралась протягом останніх двох років.

Мінрегіону України

Оприлюднити власну позицію стосовно проектів законів № 4835д, 4836, 4837, 4838 та 6602, а також план підготовки проектів нормативно-правових актів на виконання Стратегії в частині, що стосується побутових відходів.

Вхід для користувачів