GWP Ukraine7 грудня 2017, у Великому конференц-залі НАНУ, відбувся семінар на тему «Вода, клімат і розвиток: Які можливості адаптації втрачає Україна?».

Обговорення відбулося в рамках глобальної програми WACDEP Глобального Водного Партнерства (див флаєр програми тут), в якій ГВП просуває ідею, що вода є ключем до здатності опиратися змінам клімату і незалежно від того, наскільки успішними можуть бути зусилля з запобігання наслідкам, люди зазнають впливу змін клімату саме через воду. Метою програми є допомога країнам у розробці й імплементації їхніх National Adaptation Plans (NAPs) and Nationally Determined Contributions (NDCs) згідно з Паризькою угодою, а також підтримка досягнення Sustainable Development Goals (SDGs), зі спеціальним фокусом на водну SDG 6.

Метою семінару було продемонструвати експертам та особам, що приймають рішення, висновки Міжурядової панелі зі змін клімату (ІРСС) щодо впливів та адаптації:

1. Є переконливі докази, що наслідки/впливи змін клімату стосуються головним чином води: підвищення рівня моря, скорочення льодовиків, теплі океани, збільшення частоти і амплітуди екстремальних погодних явищ — посух/повеней.

2. Головними заходами адаптації в Україні можуть бути:

А) диверсифікація культур, сезонне прогнозування клімату для с/г,

Б) зменшення небезпеки лих на рівні громад, системи раннього попередження про екстремальну погоду,

В) додаткове зрошення і інакше затримання води,

Г) страхування, а також продемонструвати наявні, внаслідок залишків інтелектуального потенціалу, в Україні можливості порівняно дешевої адаптації до непереборних змін клімату.

Незважаючи на те, що вищевказані наслідки/впливи добре відомі, а Паризька угода закликає реагувати на загрозу змін клімату і фінансувати цю боротьбу двома шляхами:

а) запобіганням, стримуючи зростання глобальної середньої температури шляхом зменшення викидів СО2, та

б) адаптацією, підвищуючи опірність та здатність адаптуватися до непереборних змін клімату,

уряд і бізнес в Україні часто залишаються непідготовленими і реагують на зміни клімату виключно увагою до їх причин, не приділяючи зменшенню впливів й адаптації належної уваги. Таким чином можливості України в галузі адаптації залишаються незатребуваними.

Для демонстрації можливостей адаптації до змін клімату були запропоновані наступні лекції:

  • Програма WACDEP Глобального Водного Партнерства, Андрій Демиденко, ГВП (див презентацію тут)
  • Можливості математичного моделювання для моделювання впливу змін клімату для лісового та сільського господарства. Світлана Краковська, УкрГМІ ДСНС та НАНУ, делегат до ІРСС від України (див презентацію тут)
  • Можливості математичного моделювання зменшення небезпеки лих на рівні громад та системи раннього попередження про екстремальну погоду (на прикладі робіт на Пруті і Сіреті в рамках проекту East Avert), Іван Ковалець, УЦЕВП (див презентацію тут)
  • Презентація адаптаційних можливостей «Имитационного моделирования Днестровского водохранилища» (проект Альянсу для Глобальної водної адаптації (AGWA), Андрій Демиденко, УЦЕВП/ГВП (див презентацію тут)
  • Можливості моделювання зміни рівня Чорного моря і адаптація, Катерина Терлецька, ІПММС НАНУ (див презентацію тут)
  • Адаптаційні можливості регулювання стоку та використання зрошення в Україні, Михайло Яцюк, ІВПіМ НААНУ (див презентацію тут)
  • Неринкові підходи Паризької угоди й Україна, Тарас Бебешко (див презентацію тут).

В результаті обговорення експерти та запрошені гості дійшли таких висновків:

  1. Для усвідомлення своїх адаптаційних можливостей Україні варто внести до свого Nationally Determined Contribution (NDC) визначення вразливих до змін клімату секторів і спробувати оцінити можливі збитки від змін клімату в цих секторах. Дані про такі збитки і можливості їх зменшення в українському академічному середовищі є, але залишаються незатребувані. Таке визначення дозволило нашим сусідам, на відміну від України, долучитися до міжнародного кліматичного фінансування адаптації.
  2. В разі, якщо створення національного органу для кліматичного фінансування не вдасться, варто спробувати шлях через міжнародні регіональні організації для долучення до регіонального кліматичного фінансування. ГВП, виходячи зі свого статусу, пропонує свою допомогу в цьому.
  3. Визначення вразливих до змін клімату секторів і оцінка збитків від змін клімату в цих секторах мусять стати першим і невід’ємним кроком до розробки Національного плану дій з адаптації. Без визначення вимірюваних цілей адаптації заздалегідь розробка Національного плану дій з адаптації не має сенсу, бо не матиме результату.
  4. Зважаючи, що вода — це не сектор, а інтерконнектор між секторами розвитку, запропонована Мінприроди практика посекторальної розробки цілей Національного Плану з адаптації є хибною.
  5. Зважаючи на успіхи ГВП-Україна у нейтральному залученні різних секторів до національного моніторингу Цілей Сталого Розвитку (див звіти Національних політичних діалогів тут і тут і тут), пропонувати платформу Глобального Водного Партнерства для розробки і національного обговорення цілей Національного Плану з адаптації, який розробляється зараз лише силами Мінагропроду без залучення інших стейкхолдерів.

Вхід для користувачів